Національно - патріотичне виховання



                                                                               
   
                                                      


        Костянтин Юрійович Пестушко 
                                                          
                                                             (14 лютого 1898 - 9 травня 1921)

 Костянтин Юрійович Пестушко народився 14 лютого 1889 року в заможній селянській родині с. Ганнівки на Січеславщині. Батьки його, крім 25 десятин землі, тримали земську повітову кіно-поштову станцію, яка перейшла до його батька Юрія від Семена Павловича Пестушка — діда Костя. Мати майбутьнього отамана — Олександра, була малописьменною, а батько закінчив чотири класи церковнопарафіяльної школи. Крім Костя в родині було ще троє хлопців — Іван, Федір, Микола і троє дівчат — Поліна, Віра, Уляна (ще до 1917 року всі вони закінчили гімназію).
Після закінчення сільської початкової "міністерської" двокомплектної школи, де виявив непересічні здібності до математики, до серпня 1916 року навчався в механіко-технічному училищі в Олександрівську (нині  Запорізький національний технічний університет), скінчивши 5 старших класів. За неперевіреними відомостями, добровольцем пішов на Першу світову війну.
Першу світову війну рядовим воював на Турецькому фронті. Закінчив школу прапорщиків в м. Горі. В 1917 році в чині підпоручника командував ротою на Західному фронті.
Через революцію повертається додому, та в 1918 потрапляє під гетьманську мобілізацію де потрапляє в Маньківський полк у Білій Церкві, де дослужився до полковника. Потім приєднується до Армії УНР під керівництвом Симона Петлюри.
В 1919 році — командир Середньдніпровської групи. (2500 багнетів, 17 кулеметів), яка формально підпорядковувалася Нестору Махну. Учасник повстання проти Добровольчої армії. Збільшивши Середньодніпровську групу до 3000 бійців, перейменував її на Республіканське військо. Далі діяв самостійно.
В січні 1920 року повертається до рідного села. Його обрано Головою Волосного Революційного Комітету і Комісаром Волості села Ганнівки. На цій посаді Кость перебував близько трьох місяців — до 10 травня 1920 року.
Переконав мобілізованих у Червону армію об'єднатися в повстанський загін.
У травні 1920 року створив та очолив Степову девізію, яка налічувала від 12 до 18 тисяч бійців. Вів боротьбу з більшовицьким режимом партизанськими методами.
Один із керівників повстання весни — осені 1920 року. Діяв на Херсонщині, Катеринославщині, в Київській губернії, зокрема на Чигиринщині, в Холодному Яру. Командував Першою Олександрійською повстанською армією. Після того, як дивізія об'єдналась із Холодноярськими збройними силами, Костя Блакитного 24 вересня 1920 року на конференції повстанців у містечку Медведівці обрано Головним отаманом Степової дивізії.
В жовтні 1920 року, вирушивши в Катеринославську губернію на чолі Степової дивізії, склав із себе повноваження Головного отамана Холодного Яру.
Повстанський рух під проводом отамана Степового-Блакитного восени 1920 року охопив усю Херсонщину і частину Катеринославщини.
Діяльність Катеринославського повстанського комітету, очолюваного Пестушком, проти більшовиків була досить успішною. Для нейтралізації Костя Блакитного ЧКрозробило спецоперацію.
29 квітня ЧК заарештувало понад 50 осіб причетних до повстанського штабу Пестушка, серед них зв'язкова з Петлюрою Віра Бабанко.
Загинув 9 травня 1921 року у Ганнівці в бою з підрозділом криворізьких чекістів. Похований у рідному селі.


посилання на джерело інформації

Документальний фільм де згадується про Головного отамана Степової дивізї Костянтина Пестушко (Кость Степовий- Блакитний) та його дивізію
                                                                                                                                                          посилання на джерело інформації




Комментариев нет:

Отправить комментарий